9,99 €
Der Sprachführer "Deutsch" in ukrainischer Sprache hilft allen, die die ukrainische Sprache beherrschen, sich auf Deutsch zu verständigen und einen schnellen Einstieg in die deutsche Sprache zu finden. Nach dem bewährten Kauderwelsch-Prinzip werden gängige Redewendungen neben einer sinngemäßen Übersetzung Wort für Wort übersetzt. So erwerben Anfänger und Einsteiger ein natürliches Sprachverständnis, einzelne Wörter lassen sich unkompliziert austauschen und Phrasen situationsbezogen anpassen. Am Ende des Buches steht ein Grundwortschatz mit wichtigen Vokabeln bereit. Die Grammatik wird kurz und verständlich erklärt, soweit es für das alltägliche Sprechen notwendig ist. Der Sprachführer "Deutsch für Ukrainer:innen" ist ein praktischer Begleiter für den Alltag, für Selbstlerner oder ergänzend zu Sprachkursen. Розмовник "Німецька мова для українців" допомагає кожному познайомитися з німецькою мовою та спілкуватися нею. Відповідно до перевіреного принципу "Kauderwelsch", всі речення перекладаються слово в слово на додаток до смислового перекладу. Таким чином початківці набувають природного розуміння мови, можуть легко обмінюватися окремими словами та адаптувати фрази до ситуації. Наприкінці книги знаходиться словник з важливими словами. Граматика пояснюється коротко і зрозуміло, наскільки це необхідно для повсякденного мовлення. Розмовник "Німецька мова для українців" є практичним супутником у повсякденному житті, для тих, хто вчиться сам або, як додаток до мовних курсів.
Das E-Book können Sie in Legimi-Apps oder einer beliebigen App lesen, die das folgende Format unterstützen:
Seitenzahl: 202
1.
Дослівний переклад уточнює німецьку структуру речення. Зелене маркування вказує на прогалини у які слід вставити слова або альтернативи для вибору.
Німецька мова
Wo ist das?
Транслітерація
во: іст дас
Дослівний переклад
де є це
Переклад
Де це?
2.
Це полегшує розмову власних речень.
ein Hotelайн готел
готель
der Bahnhofдер ба:нго:ф
вокзал
eine Bankайне банк
банк
eine Apothekeайне апоте:ке
аптека
die Botschaftді: бо:тшафт
посольство
der Flughafenдер флу:ґха:фен
аеропорт
die Postді: пост
пошта
ein Restaurantайн ресторон
ресторан
Словник (в самому кінці книжки) містить ще більше слів.
Передмова
Вивчити німецьку мову
Вимова та наголос
Іменники та артиклі
Прикметники та прислівники
Ступені порівняння
Займенники
Дієслова
Допоміжні дієслова
Минулий час
Модальні дієслова
Майбутній час
Наказовий спосіб
Службові частини мови
Відмінки
Прийменники
Ставимо запитання
Заперечення
Числа та рахунок
Час
Говорити німецькою мовою
Потрібні слова
Нічого не зрозуміли?
Фрази і вирази
Зустріч і у гостях
Розмова
Подорожі
Готель
Кемпінг
Кафе та ресторан
Магазин та покупки
Пошук квартири
Дитячий садок та школа
Робота
Пошта, банк, інтернет і телефон
В установах
Поліція та швидка допомога
У лікаря
Туалет
Розваги
Лайка
Словник
Українсько-німецький словник
Німецько-український словник
Автори
Німецька мованалежить до сімей германських мов. Крім стандартної мови, в різних регіонах існує багато діалектів, деякі з них сильно відрізняються один від одного.
Близько
130
мільйонів
людей у всьому світіговорять німецькоюяк рідною мовою.
3
граматичні роди:
der (чоловічий рід),die (жіночий рід),das (середній рід).
6
країн
використовуютьнімецьку якофіційну мову(Німеччина,Австрія, Швейцарія,Ліхтенштейн,Люксембург,Бельгія).
Баварські Альпи
Пам‘ятник Гете і Шиллеру
Німецький різдвяний ярмарок
Білефельд
Німецький потяг ICE
Ельбська філармонія у Гамбурзі
Зрозуміти один одного можна, звичайно, і без слів, але іноді буває все ж таки важко спілкуватися лише жестами. Звичайно, в Німеччині часто можна скористатися знаннями англійської мови, але у багатьох ситуаціях доводиться засмучуватися, тому що можливість спілкування дуже обмежена. Той, хто бажає навчитися трохи говорити і розуміти німецьку без особливих зусиль і систематичних занять, може з успіхом користуватися цією книжечкою. У ній ви знайдете прості слова та висловлювання німецькою мовою, за допомогою яких ви зможете вести розмову на ту чи іншу тему. Тут пояснені основні граматичні правила, а вимова описана транскрипцією. При цьому використовується система так званого дослівного перекладу.
Німеччина – захоплююча країна, яку завжди варто відвідати. Проте ми знаємо, що більшість наших читачів тут не добровільно, а втекли від російської загарбницької війни в Україні. Тому ця книжечка також містить багато слів і розділів, які стосуються становища біженців у Німеччині. Вона призначена для полегшення спілкування на місці, наприклад, в державній установі, у лікаря чи в школі, а також під час пошуку квартири та інше.
Ми бажаємо вам приємного спілкування під час вашого перебування у Німеччині та
Alles Gute!
алес ґу:те
всього найкращого!
Ольга Огінська і Маркус Бінґель
Вимова та Наголос
Іменники та артиклі
Прикметники та прислівники
Ступені порівняння
Займенники
Дієслова
Допоміжні дієслова
Минулий час
Модальні дієслова
Майбутній час
Наказовий спосіб
Службові частини мови
Відмінки
Прийменники
Ставимо запитання
Заперечення
Числа та рахунок
Час
Ich möchte Deutsch lernen.
іхь мöхьте дойч лернен
я хотів німецький(4) вивчити
Я хочу вивчити німецьку.
Gute Idee!
ґу:те іде:
добра ідея
Гарна ідея!
Відмінність між м’якими та твердими приголосними не має в німецькій майже ніякого значення, за винятком ch (х / хь). Приголосні вимовляйте твердо, як українською. У тому числі і в тих випадках, коли після приголосної, стоїть пом’якшувальна голосна. Так, у транскрипції для Tee (чай) стоїть ті: хоча сама „т” вимовляється твердо, як перед „е”.
Розрізняти довгі і короткі голосні в німецькій дуже важливо. Серед німецьких голосних особливе місце займають так зв. умлаути ä, ö та ü. Вони важливі для відмінювання іменників та відмінювання дієслів.
У транскрипції використовуються німецькі літери ä, ö, і, ü, тому що в українському алфавіті немає точних відповідностей.
Тут представлений німецький алфавіт, а також транскрипція німецьких звуків, позначена лапками. Німецькі звуки, яким в українській мові немає відповідних, передані тут, схожими, наскільки це можливо.
У німецькій мові голосні можуть бути довгими та короткими, До того ж німецькі довгі голосні вимовляються довшими, ніж українські. Довгі (довші) голосні у транскрипції позначені двокрапкою, напр. а: у слові на:ме; голосні, які не позначені, вимовляються коротко.
a
а
короткий, як в „абзац”: satt зат (ситий)
а:
довгий, як в „мама”: Name на:ме (ім’я)
e
е
короткий, як в „епоха”: Wetter ветер (погода)
е:
довгий, звучить між укр. „е” і „і”: Weg ве:ґ (шлях)
i
і
короткий як в „сік”: bitte біте (будь ласка)
і:
довгий, пишется майже завжди через ie і вимовляється, як в „Ігор”: liegen лі:ґен (лежати)
o
о
короткий, як в „бочка”: Gott ґот (Бог)
о:
довгий, схожий, як в „мова”: Brot бро:т (хліб)
u
у
короткий, як в „урок”: Mutter мутер (мати)
у:
довгий, як в „куля”: gut ґу:т (добрий)
ä
ä
Цьому звуку в українській немає відповідності. Вимовляється найбільш схоже до eLächeln лäхелн (посмішка)
ä:
У размовній мові часто, як довгий е:Mädchen мä:дхен (дівчинка)
ö
ö
Цьому звуку в українській немає відповідності. Для його вимови потрібно округлити губи під час звуку „е”. Схоже на „йо”, але без „й-”.Mönch мöньхь (монах)
ö:
довгий ö: König кö:ніхь (король)
ü
ü
Цьому звуку в українській немає відповідності. Для його вимови потрібно округлити губи під час звуку „і”. Схоже на „ю” (йу), але без „й-”.Mütze мüце (шапка)
ü:
довгий ü: Tüte тü:те (пакет)
y
ü
відповідає короткому ü: Rhythmus рüтмус (ритм)
ü:
відповідає довгому ü: Typ тü:п (тип)
Дифтонги – це звуки, що складаються з двох різних голосних, які вимовляються, як один склад, причому наголос падає завжди на перший компонент дифтонгу.
ai
ай
як укр. „ай” в „айсберг”: Mai май (травень)
au
ау
як укр. „ау” з наголосом на „а”: Tausend таузент (тисяча)
äu
ой
як укр. „ой”: Geräusch ґеройш (шум)
eu
ой
вимовляється так само, як äu: heute гойте (сьогодні)
ei
ай
вимовляється так само, як ai: Ei ай (яйце)
Вимова німецьких приголосних досить проста, але є деякі відмінності від української.
У даному випадку м’якість показана через м’який знак так, як це поєднання приголосних вимовляється німецькою.
ch
хь
після e, i, ö, ü і голосних м’який, як „хь” в „хімія”: ich іхь (я);
х
після a, o і u твердий, як в „халва”
Sache захе (річ);
на початку слова в залежності від походження вимовляється „ш”, „к” або „ч”;
ш
Chef шеф (шеф);
к
Charakter карактер (характер);
ч
Chips чіпс (чіпси)
chs
кс
як укр. „кс” в „таксі”: sechs зекс (шість)
ng
нґ
g ледве чутний, буквосполучення
вимовляється через ніс: lang ланґ (довгий)
ph
ф
як f, в письмі часто замінений літерою f
(Foto, Telefon) Philosoph філозо:ф (філософ)
sch
ш
як в „шуба”: Schuhe шу:е (взуття);
ж
sch після d вимовляється, як „ж”:
Dschungel джунґел (джунглі)
sp, st
s перед p і t на початку слова вимовляється, як „ш” в словах „штука” або „шпага”:
шп
spielen шпі:лен (грати);
шт
stark штарк (сильний);
сп
в середині слова і в кінці слова sp і st
ст
вимовляється, як укр. „сп”,”ст”:
Wespe веспе (оса), Gast ґаст (гість)
Як правило під наголосом знаходиться перший склад слова. Ударний голосний у цій книзі підкреслений. А ненаголошені голосні вимовляються набагато чіткіше, ніж в українській мові, крім голосного -e в закінченні -en.
У німецькій мові існує три граматичні роди: чоловічий (ч.р.), жіночий (ж.р.) і середній (ср.р.). Рід іменника визначається головним чином за допомогою визначеного і невизначеного артиклів. Тому найкраще з кожним новим словом відразу заучувати артикль.
Граматичний рід того чи іншого іменника в німецькій мові не завжди відповідає українській.
Існують закінчення, які найчастіше зустрічаються в іменниках, за якими визначають їх рід:
ч.р. -ich, -ig, -iker, -ismus, -ist
der Teppich
дер тепіхь
килим
der Honig
дер го:ніхь
мед
ж.р. -heit, -keit, -schaft, -ung, -tät, -(at)ion
die Richtung
ді: ріхьтунґ
напрямок
die Universität
ді: універзітä:т
університет
ср.р. -chen, -lein
das Mädchen
дас мä:тхен
дівчинка
das Büchlein
дас бü:хьлайн
книжечка
По артиклю можна визначити рід, число і відмінок іменника, які в укр. мові визначаються самим іменником. Артикль може бути визначеним або невизначеним.
Невизначений артикль ein, eine, ein, вживається, якщо будь-який предмет або особа невідомий, невизначений або вперше згадується. У множині в таких випадках артикль не ставиться. Визначений артикль der, die, das вживається, якщо будь-який предмет, або особа є відомим, певним або вищезгаданим, якщо йдеться про загальновідомі поняття або назви.
Ich sehe eine Frau.
Die Frau ist hübsch.
іхь зє:ге айне фрау
ді: фрау іст гüпш
я бачу одну жінку(4)
ця жінка є гарна
Я бачу жінку.
Гарна жінка.
У деяких випадках іменники вживаються без артикля:
Ich komme aus Deutschland.
іхь коме аус дойчланд
я прийшов з Німеччини(3)
Я з Німеччини.
Ich bin Ukrainer / Ukrainerin.
іхь бін украі:нер / украі:нерін
я є українець / українка
Я українець / українка.
Ich trinke Kaffee mit Milch.
іхь тріньке кафе: міт мільхь
я п’ю каву(4) з молоком(3)
Я п’ю каву з молоком.
Утворення форми множини в німецькій мові не регулюється. Тому її потрібно заучувати з кожним новим словом. Існує 4 способи утворення множини за допомогою закінчення, а також зміни кореневого голосного:
І в українській, і у німецькій мовах прикметники та прислівники відрізняються один від одного тим, що прислівники є незмінними частинами мови, а прикметники – змінними, тобто, відмінюються, як, наприклад, прислівник добре і прикметники добрий, добра, добрим.
Прикметники мають закінчення, ч.р., ж.р., або ср.р., або множину. Закінчення залежить також від того, який артикль використовується, визначений чи невизначений.
Нижче в таблиці вказані зміни закінчень прикметників залежно від артикля.
der, die, das, die
ein, eine, ein, -
з визнач. артиклем
з невизнач. артиклем / без артикля
der lang-e Weg
die gut-е Frau
дер ланґе ве:ґ
ді: ґу:те фрау
той довгий шлях
ця добра жінка
довгий шлях
добра жінка
ein lang-er Weg
eine gut-e Frau
айн ланґер ве:ґ
айне ґу:те фрау
один довгий шлях
одна добра жінка
довгий шлях
добра жінка
das groß-e Auto
ein groß-es Auto
дас ґро:се ауто
айн ґро:сес ауто
цей великий автомобіль
один великий автомобіль
великий автомобіль
великий автомобіль
die schön-en Häuser
schön-e Häuser
ді: шö:нен гойзер
шö:не гойзер
ці гарні будинки
гарні будинки
гарні будинки
гарні будинки
Прислівники у німецькій мові не мають закінчення:
Das Wetter ist schön.
дас ветер іст шö:н
ця погода є гарна
Гарна погода.
Вищий порівняльний ступінь утворюється за допомогою суфікса -er і не відмінюється, якщо він вживається, як прислівник, тобто, без артикля:
Meine Wohnung ist schön-er.
майне во:нунґ іст шö:нер
моя квартира є гарнішою
Моя квартира гарніша.
Якщо вищий порівняльний ступінь вживається, як прикметник, то він матиме закінчення і буде відмінюватися, як звичайний прикметник:
Das sind kleine-re Schuhe.
дас зінт клайнере шу:е
це є менші туфлі
ці туфлі менші.
Найвищий порівняльний ступінь утворюється за допомогою суфіксів -ste або -este в одн. і -sten або -esten у множ. Якщо вищий ступінь утворює умлаут, то найвищий ступінь зберігає його. У більшості односкладових прикметників і прислівників голосні a, o або u переходять у голосні-умлаути ä, ö або ü:
холодно:
kaltkälter
великий:
großgrößer
дурний:
dummdümmer
Односкладові прикметники та прислівники, які вже містять умлаут, зберігають його. Прикметники, що містять дифтонг, не утворюють умлаут:
злий:
böseböser
точний
genaugenauer
groß
ґро:с
великий
größ-er
ґрö:сер
більший
am größ-ten / der, die, das größ-te
ам ґрö:стен / ґрö:сте
найбільший
klein
клайн
маленький
klein-er
клайнер
менший
am klein-sten / der, die, das klein-ste
ам клайнстен / клайнсте
найменший
Існують так зв. неправильні форми ступенів порівняння. Найважливіші з них:
gut
ґу:т
хороший
besser
бесер
кращий
am besten
ам бестен
найкращий
viel
фі:л
багато
mehr
ме:р
більше
am meisten
ам майстен
найбільше
nah
на:
близько
näher
нä:ер
ближче
am nächsten
ам не:хьстен
найближче
oft
офт
часто
öfter, häufiger
öфтер, гойфіґер
частіше
am häufigsten
ам гойфіґстен
найчастіше
Щоб побудувати зворот „такий …, як …”, використовується конструкція so … wie …:
Ich bin so alt wie du.
іхь бін зо: алт ві: ду:
я є так старий як ти
Мені стільки ж років як і тобі.
Конструкція „порівняльний ступінь + ніж +...“ будується за допомогою слова als альс.
Der Dnjepr ist breiter als der Rhein.
дер: Днепр іст брайтер алс дер райн
цей Дніпро є ширше ніж цей Рейн
Дніпро ширший, ніж Рейн.
Якщо слово, протилежне за значенням тому чи іншому прикметнику невідоме, то можна вжити з ним від’ємну частинку nicht ніхьт.
Das Zimmer ist nicht sauber.
дас цімер іст ніхьт заубер
ця кімната є не чиста
Кімната нечиста.
schlecht
шлехьт
поганий
billig
біліхь
дешевий
teuer
тойер
дорогий
wenig
ве:ніхь
мало
alt
алт
старий
neu
ной
новий
interessant
інтересант
цікавий
langweilig
ланґвайліхь
нудний
kurz
курц
короткий
dick
дік
товстий
dünn
дüн
тонкий
leicht
лайхьт
легкий
schwer
шве:р
важкий
einfach
айнфах
простий
schwierig
шві:ріхь
складний
langsam
ланґза:м
повільний
schnell
шнел
швидкий
schön
шö:н
красивий
Вказівні займенники „цей”, „той” та інші використовуються у німецькій мові так, як і в українській.
Закінчення, таким чином, приєднуються після кореня dies- / jen-. Вони приймають закінчення роду, як прикметники з невизначеним артиклем:
Вказівні займенники відмінюються так само, як визначений артикль. Але є і інший спосіб вживання вказівних займенників, який часто можна почути в розмовній мові, а саме: dieser, -e, -es + da (цей, ця, це + там).
Sehen Sie dieses Haus da?
зе:ен зі: ді:зес гаус да:
бачите ви цей будинок там
Ви бачите той будинок?
У німецькій мові особові займенники іноді використовуються не зовсім так, як в українській. Так, наприклад, фраза „Любиш морозиво?” у німецькій мові неможлива без особового займенника:
Magst du Eis?
ма:ґст ду: айс
любиш ти морозиво
Любиш морозиво?
*Ввічлива форма звернення Sie (Ви) пишеться завжди з великої літери. Sie використовується з дієсловом у формі 3-ї особи множини.
У називному відмінку існують лише дві форми присвійних займенників: одна – для чоловічого та середнього роду, інша – для жіночого роду та множини. Але при відмінюванні вони приймають різні закінчення.
mein
майн
мій, моє (ч.р., ср.р.)
dein
дайн
твій, твоє
sein
зайн
його
ihr
і:р
її
unser
унзер
наш, наше
euer
ойер
ваш, ваше
ihr
і:р
їх
mein-e
майне
моя, мої
dein-e
дайне
твоя, твої
sein-e
зайне
його
ihr-e
і:ре
її
unser-e
унзере
наша, наші
eur-e
ойре
ваш, ваші
ihr-e
і:ре
їх
Таким чином, форми чоловічого і середнього роду в називному відмінку не мають закінчень, а форми жіночого роду і множини мають закінчення -e.
На цьому прикладі видно, що слово Sache може мати різні значення.
ч.р.
ж.р.
множ.
mein Schirm
meine Sache
meine Sachen
майн шірм
майне захе
майне захен
моя парасолька
моя справа
мої речі
Якщо використовується присвійний займенник, то артикль перед іменником вже не потрібний. Присвійний займенник, як і в українській мові, може стояти і без іменника:
Das ist meins.
дас іст майнс
це є моє
Це моє.
Присвійні займенники відмінюються так само, як визначений артикль.
Невизначена форма дієслова складається з кореня та закінчення -en або -n.
kauf-en
кауфен
купувати
bezahl-en
беца:лен
платити
lern-en
лернен
вчити
reis-en
райзен
подорожувати
geh-en
ґе:ен
ходити
handel-n
ганделн
торгувати
У зв’язку з різними способами відмінювання, дієслова поділяються на так зв. „сильні” та „слабкі”. Слабкі дієслова при відмінюванні та зміні часу мають постійний корінь, до якого приєднуються відповідні особові закінчення.
ich mach-e
іхь махе
я роблю
du mach-st
ду: махст
ти робиш
er / sie / es
е:р, зі:, ес
він / вона / воно
macht
махт
робить
wir mach-en
ві:р махен
ми робимо
ihr mach-t
і:р махт
ви робите
sie mach-en
зі: махен
вони роблять
В теперішньому часі і сильні, і слабкі дієслова мають однакові особові закінчення.
ich КОРІНЬ-e
wir КОРІНЬ-en
du КОРІНЬ-st
ihr КОРІНЬ-t
er / sie / es КОРІНЬ-t
sie / Sie КОРІНЬ-en
Сильні дієслова змінюють кореневий голосний при зміні часу і при відмінюванні у 2-гій і 3-тій особі однини. Форми сильних дієслів краще заучувати відразу, вони надані у словнику.
ich nehm-e
іхь не:ме
я беру
du nimm-st
ду: німст
ти береш
er / sie / es
е:р / зі: / ес німт
він / вона / воно
nimm-t
бере
wir nehm-en
ві:р не:мен
ми берем
ihr nehm-t
і:р не:мт
ви берете
sie nehm-en
зі: не:мен
вони беруть
Префікс, що відокремлюється, тут позначений вертикальною межею між ним і коренем (an|rufen – дзвонити). Цей знак існує лише у цій книзі, як допоміжний засіб.
Ich mache das Fenster auf.
іхь махе дас фенстер ауф
я роблю це вікно від
Я відчиняю вікно.
ich bezahle
іхь беца:ле
я плачу
У німецькій мові також існують дієслова, які часто, але не завжди, відповідають українським дієсловам із „-ся”. Ці дієслова, що називаються рефлексивними, мають частку sich, яка пишеться окремо. Для кожної особи та числа існує рефлексивна частка, яка відповідає формі особового займенника у знахідному відмінку (крім 3-ї особи од. та множ.).
Ich beschäftige mich mit Astrologie.
іхь бешäфтіґе міхь міт астролоґі:
я займаю мене(4) з астрологією(3)
Я займаюсь астрологією.
Wir interessieren uns für Kunst.
ві:р інтересі:рен унс фü:р кунст
ми зацікавимо нас(4) для мистецтва
Ми цікавимося мистецтвом.
Дієслова haben га:бен (мати) і sein зайн (бути) у своїх основних значеннях:
Ich habe ein Auto.
Ich bin Arzt.
іхь га:бе айн ауто
іхь бін арцт
я маю один автомобіль(4)
я є лікар
У мене є автомобіль.
Я лікар.
При позначенні стану, якості чи роду діяльності завжди вживається дієслово sein:
Du bist betrunken.
Wir sind Freunde.
ду: біст бетрункен
ві:р зінт фройнде
ти є п’яний
ми є друзі
Ти п’яний.
Ми друзі.
Дієслова haben і sein є також допоміжними дієсловами при утворенні форм минулого часу всіх дієслів. Тут надана проста форма минулого часу, в якій часто вживаються дієслова haben і sein у розмовній мові.
Ich hatte mal eine Katze.
Wir waren gestern im Museum.
іхь гате ма:л айне каце
ві:р ва:рен ґестерн ім музе:ум
я мав раз одну кішку (4)
ми були вчора у музеї(3)
У мене була кішка.
Ми вчора були у музеї.
sein теперішній час
ich bin
бін
я є / був
du bist
біст
ти є / був
er / sie / es ist
іст
він (-а / -о) є / був / була / було
wir sind
зінт
ми є / були
ihr seid
зайт
ви є / були
sie sind
зінт
вони є / були
sein минулий час
ich war
ва:р
я маю / мав
du warst
ва:рст
ти маєш / мав
er / sie / es war
ва:р
він (-а / -о) має / мав / мала / мало
wir waren
ва:рен
ми маємо / мали
ihr wart
ва:рт
ви маєте / мали
sie waren
ва:рен
вони мають / мали
haben теперішній час
ich habe
га:бе
du hast
гаст
er / sie / es hat
гат
wir haben
га:бен
ihr habt
га:пт
sie haben
га:бен
haben минулий час
ich hatte
гате
du hattest
гатест
er / sie / es hatte
гате
wir hatten
гатен
ihr hattet
гатет
sie hatten
гатен
В німецькій мові, як правило, вживаються дві форми минулого часу: проста і складна. У розмовній мові використовується форма складного минулого часу. Форма простого минулого часу в основному використовується на письмі, а в розмовній мові з модальними дієсловами і дієсловами haben і sein.
Форма складного минулого часу утворюється за допомогою допоміжних дієслів haben або sein та основного дієслова у зміненому вигляді (партицип).
У слабких дієсловах партицип утворюється за допомогою приставки ge- і закінчення t: ge-such-t, ge-mach-t. Допоміжне дієслово відмінюється у часі, а партицип залишається незмінним: ich habe ge-bade-t (іхь га:бе ґеба:дет) я купався.
Партицип сильних дієслів утворюється за допомогою префікса ge- і невизначеної форми дієслова, причому дієслово часто змінює кореневий голосний: trinken – ge-trunken; nehmen – ge-nommen; gehen – ge-gangen: ich bin gegangen (іхь бін ґеґанґен) я пішов.
Партицип дієслів з відокремлюваними префіксами утворюється також за допомогою префікса ge-, який ставиться між самим префіксом і коренем:
Ich habe an|ge-rufen.
іхь га:бе анґеру:фен
я маю зателефонував
Я телефонував.
Після невідокремлюваного префікса в партиципі ge- не ставиться.
Отже, партицип утворюється:
слабкі дієслова
прості дієслова
з невідокремл.префіксом
з відокремл.префіксом
ge-КОРІНЬ-t
КОРІНЬ-t
auf|ge-КОРІНЬ-t
сильні дієслова
прості дієслова
з невідокремл.префіксом
з відокремл.префіксом
ge-КОРІНЬ-en
КОРІНЬ-en
auf|ge-КОРІНЬ-en
У словнику вказано з яким допоміжним дієсловом, haben або sein, вживається те чи інше дієслово.
слабкі дієслова
любити
розповідати
закінчувати
lieben
erzählen
auf|hören
лі:бен
ерцä:лен
ауфхö:рен
ge-lieb-t
erzähl-t
auf-ge-hört
ґелі:бт
ерцä:лт
ауфґехö:рт
сильні дієслова
дивитися
отримувати
іти звідси
sehen
bekommen
weg|gehen
зе:ен
бекомен
веґґе:ен
ge-sehen
bekomm-en
weg-ge-gangen
ґезе:ен
бекомен
веґґеґанґен
З sein вживаються: Дієслова, що позначають рух: auf|stehen (вставати), fahren (їхати), kommen (приходити), reisen (їздити, подорожувати), fallen (падати). Дієслова, що позначають зміну стану: auf|wachen (прокидатися), ein|schlafen (засипати), werden (ставати), wachsen (рости).
З haben вживаються: усі рефлексивні дієслова; майже всі інші дієслова.
В німецькій мові існує сім так зв. модальних дієслів. Вони виражають намір, бажання і найчастіше вживаються з якимось дієсловом невизначеної форми, як у „хотіти” або „могти”.
Ich will essen.
Soll ich gehen?
іхь віл есен
зол іхь ґе:ен
я хочу їсти
повинен я піти
Я хочу їсти.
Я повинен піти?
Дієслово sollen може також виражати наказ.
Ich mag dich.
Ich muss gehen.
іхь ма:ґ діхь
іхь мус ґе:ен
я люблю тебе
я мушу іти
Я тебе люблю (друзям).
Я мушу іти.
Ich kann Deutsch sprechen.
іхь кан дойч шпрехен
я можу німецький(4) говорити
Я можу говорити німецькою.
Hier darf man nicht rauchen!
гі:р дарф ман ніхьт раухен
тут може хтось не палити
Тут не можна палити!
Ich möchte was trinken.
іхь мöхьте вас трінькен
я хотів би що пити
Мені хотілося б щось випити.
Відмінювання завжди дано в наступному порядку:
особа :
однина:
множина:
1.
ich я
wir ми
2.
du ти
ihr ви
3.
er, sie, es він (-а / -о)
sie вони
mögen мö:ґен подобатися
1.
mag ма:ґ
mögen мö:ґен
2.
magst ма:ґст
mögt мö:ґт
3.
mag ма:ґ
mögen мö:ґен
Усі модальні дієслова є сильними дієсловами. При відмінюванні і зміні в часі вони змінюють кореневий голосний.
У минулому часі модальні дієслова, як і дієслова haben і sein, найчастіше вживаються в простій, а не складній формі.
dürfen дüрфен могти (мати дозвіл)
1.
darf дарф
dürfen дüрфен
2.
darfst дарфст
dürft дüрфт
3.
darf дарф
dürfen дüрфен
Минулий час
1.
durfte дурфте
durften дурфтен
2.
durftest дурфтест
durftet дурфтет
3.
durfte дурфте
durften дурфтен
können кöнен могти
1.
kann кан
können кöнен
2.
kannst канст
könnt кöнт
3.
kann кан
können кöнен
Минулий час
1.
konnte конте
konnten контен
2.
konntest контест
konntet контет
3.
konnte конте
konnten контен
möchte (mögen) мöхьте бажати, хотілося б
1.
möchte мöхьте
möchten мöхьтен
2.
möchtest мöхьтест
möchtet мöхьтет
3.
möchte мöхьте
möchten мöхьтен
Минулий час
1.
mochte мохте
mochten мохтен
2.
mochtest мохтест
mochtet мохтет
3.
mochte мохте
mochten мохтен
wollen волен хотіти
1.
will віл
wollen волен
2.
willst вілст
wollt волт
3.
will віл
wollen волен
Минулий час
1.
wollte волте
wollten волтен
2.
wolltest волтест
wolltet волтет
3.
wollte волте
wollten волтен
sollen золен повинен
1.
soll зол
sollen золен
2.
sollst золст
sollt золт
3.
soll зол
sollen золен
Минулий час
1.
sollte золте
sollten золтен
2.